Між рядками
Тут починається тихий і теплий шлях у літературний світ авторки, простір, де слова дихають, де образи народжують настрій, а кожен уривок зберігає у собі відбиток пережитої емоції. Ця сторінка — ніби маленькі прочинені двері в її всесвіт, місце, де можна зупинитися, відчути й побачити більше. Нижче ви знайдете добірки уривків з її книг, рядки поезії, що пролітають поміж сторінками, фрагменти історій, які ще тремтять живим змістом, а також ілюстрації, народжені з її сюжетів. Це легка, але глибока добірка для тих, хто любить занурюватися в поетичність, думку та уяву. Дозвольте цій книжній сторінці повести вас далі, до світу, де слова залишаються з вами довше, ніж здається.
Основний вірш — «Час» / «Время»
ЧАС (III том «ІГРИ БОГІВ")
Час — це ворог найстрашніший, Шляхи і долі тернами встеляє, Жене нас… Ми йдемо хутчіше, І падаємо, кожен щось втрачає! Падіння і страждання вкупі маємо, Ще змалку до колючок нас привчили… Не живемо, якщо ми не страждаємо. Як піднялися — ми живі! Ожили! Прийшов сюди — вже будеш тут! Та після себе кожен щось залишить. І під ногами квіти розцвітуть… І пісня солов’я розбудить тишу… (Переклад — Олена Добровольська)
Время (III том «Игры Богов")
Время – это самый страшный враг, Крапивой дороги устилая, Гонит нас. И мы, ускорив шаг, Падаем, всегда что-то теряя! Падаем, страдаем, но… поем! Ведь к шипам нас с детства приучили… Если не страдаем – не живем! Если встали – значит, еще живы! Кто пришел сюда – тот не уйдет! От себя хоть что-то, но оставит. Под ногами вырастет цветок… Соловей нам песнь свою подарит…
Примітка: цей блок без картинки. Якщо хочете додати ілюстрацію поруч — скажіть, і ми розмістимо фото поруч з відповідною колонкою.
«Він вільний» / «Он свободен»
ВІН ВІЛЬНИЙ (I том, Розділ VII «Муза Яструба»)
Він ширяє як птах над Землею, І просторів небесних господар! Криком-покликом: міццю своєю Молодих кличе він за собою… Що внизу бачить він? Суєту, метушню? Це для нього чуже! Має ж право! Вільний він! Лише бачить у небі зорю, І шукає кохання собі, а не слави… (Переклад - Олена Добровольська)
ОН СВОБОДЕН (I том, Глава VII «Муза Ястреба»)
«Он парит над землей, Он хозяин небесных просторов! Он лишь верен себе, крик его – это зов. Он зовет за собой тех, кто молод… Что он видит внизу? Суету, чехарду? Ему чуждо все это по праву! Он свободен! Он видит вдали лишь зарю, И он ищет любви, а не славы…»
Романс Меліси де Розе / Романс Мелисы де Розе
Романс Меліси де Розе (II том, розділ XXXVII «Зараза»)
В коханні щось є безмежне, Вічно-цікаве й незмінне Хто ми у ньому? Бентежні, Дивацькі жінки-створіння І що головне – не впадемо Навколішки: плоттю і духом. В коханому краще знайдемо, І зробимо вірним другом, Поставимо на коліна, Хай ноги щодня цілує, Та буде живим і поряд! Бо це головне й вартує!
Романс Мелисы де Розе (II том, глава XXXVII «Зараза»)
Что-то есть в любви беспредельное, Вечно-злое и неизменное. Кто мы в ней? Просто женщины странные, Мы не падаем – вот это главное! На колени поставим любимого – Того самого: милого, сильного… Пусть целует нам ноги и падает Рядом с нами – живым! Вот, что главное!
Фрагменти історій
Едгар підняв на лодку ракушку з сотнею крихітних перлин. Перерахувавши перлини, рибалки навіть підскочили, ледь не перевернувши човен. Текера, що з’явився у човні трохи пізніше короля, вигукнув: - Ого! Ось хто повинен шукати принцесу! Але коли зрозумів, що король не знає, про що йде мова, поцікавився, чи знає той легенду про те, як з’явилися морські цигани. Король Лайонелія зізнався, що раніше цим не цікавився, тому, присівши на корму, щоб передохнути та просто полюбуватись океаном, приготувався слухати розповідь Текери з великим задоволенням. Молодий вождь воодушевлено став розповідати: - Колись дуже-дуже давно жив один король, у якого була єдина дочка незвичайної краси. Одного разу, коли сонце тільки вставало з-за гір і перші промені торкнулись поверхні океану, юна принцеса вирішила скупатися. Гола красуня, що пливла серед хвиль, освітлених рожевими променями, була помічена морським царем, і, звісно, він закохався з першого погляду... (Далі — легенда про перетворення принцеси в перлину, пошуки короля та філософські діалоги Едгара і Текери про безкінечний пошук.)
Поучительные фразы / Поради з серій книг «Потерять прежде чем найти»
⚜️ Про любов, богів і свободу
«Ми, люди, завжди хочемо бути ближче до тих, кого любимо. А віра — це есенція любові, мов нектар для квітки, мов пилок для крил метелика…» (Меліса де Розе, ІІІ том)
«…Нас поєднує чесність, що б там хто не казав! — сказав Самілданах. — Це не дар, — відповів Люцій, — це благословення спокою, розуму і самопошани». (ІІІ том)
«Іноді біль — це те, що робить нас сильнішими. Ми зростаємо через страждання. Забери біль — і ми станемо порожніми.» (IV том)
⚜️ З гумором і жіночою мудрістю
«Дівчата, ніколи не називайте себе “нещасною”. Викидають лише зношені речі, а не жінок!» (ІІІ том)
«Жінка не може стверджувати, що вона дружина, якщо її чоловік поза полем зору. Справжня жінка не ховається за спиною коханого — вона поруч!» (І том, Сансі — Едгару)
⚜️ Про зір і прозріння
«Іноді, щоб побачити щось важливе, краще заплющити очі. — Ти хочеш сказати, що без зору можна бачити? — Я хочу сказати, що інколи зір заважає бачити». (IV том)